Первинні потреби деяких людей ніколи не змінюються.
Етнограф Броніслав Маліновський в своїй праці «Аргонавти західній частині Тихого океану» (1922) розмірковує:
Чому вождь племені накопичує і виставляє напоказ свої запаси продовольства, а прості люди повинні ховати свій урожай? Чому вождь наймає шамана, чаклунство якого має змусити жителів села якомога менше їсти, харчуючись дикими плодами з лісу? При цьому запаси вождя завжди значно перевищують його власні потреби. Адже ці запаси просто гниють і замінюються новими.